Головна вірші про рідну мову Моя мова. В.Симоненко

Моя мова. В.Симоненко

Все  в  тобі  з'єдналося,  злилося –

Як  і  поміститися  в  одній! –

Шепіт  зачарований  колосся,

Поклик  із  катами  на  двобій.


Ти  даєш  поету  дужі  крила,

Що  підносять  правду  в  вишину,

Вченому  ти  лагідно  відкрила

Мудрості  людської  глибину.


І  тобі  рости  й  не  в'януть  зроду,

Квітувать  в  поемах  і  віршах,

Бо  в  тобі – великого  народу

Ніжна  і  замріяна  душа.