Головна про мову 9 листопада — День української писемності та мови. Привітання

9 листопада — День української писемності та мови. Привітання

9 листопада — День української писемності та мови

Вже п'ятнадцятий рік поспіль ми відзначаємо цей день. Нетлінним скарбом століть, що передається з покоління в покоління є національна мова та літературу. Неоціненна її роль у становленні та збереженні нації. Особливо це стосується багатостраждального нашого народу, який чи не лише завдяки мові та вірі вцілів у буревіях історії на світовій політичній та й географічній картах. Здавалося б, що сьогодні у незалежній державі українській мові нічого не загрожує. Натомість, на жаль, і сьогодні актуальні тези, підтримані Іваном Франком у статті «Програма молодих українців» : „Народ, що не має письменства на рідній мові, не становить і нації. Тим дбаємо про те, щоб українська мова запанувала скрізь на Вкраїні: в родині, в усяких справах, як приватних, так і загальносуспільних, у громаді, у літературі і навіть у зносинах з усіма іншими народами, що живуть на Україні. Так кожен з нас, свідомих Українців, має промовляти в родині, в товаристві і взагалі скрізь, де його зрозуміють, по-українському. Виховуючи своїх дітей, кожен свідомий Українець повинен вживати української мови викладової з початку ученя, а як дитина піде до офіціяльної школи, вчити її української мови, історії, літератури, вдома окремо, щоб діти наші були вже стихійними Українцями”.

Щасливий з того, що мовна проблема не стоїть у нашому краї, що завдяки таким регіонам, як наше Тернопілля, дорогі краяни, мова не лише вціліла у складні часи полонізації, та русифікації, а й розвивалась і розвивається далі.

Та все ж особливо хочу звернутися до молодих. Пам’ятаймо, що мова — живий організм, вона живе за своїми законами, а тому треба у чистоті берегти цей нетлінний дар, найважливішу прикмету, «що найважливіше виявляє внутрішній зміст національний.

Зі святом, дорогі краяни, любімо, плекаймо, збагачуймо рідну мову!

Голова Тернопільської обласної ради Михайло Миколенко

 

 

***

Дорогі співвітчизники!

Щиро вітаю Вас з Днем української писемності та мови!

Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією і відточена творчістю найталановитіших письменників.

Наша мова звучала вже у творах Нестора Літописця, „Слові о полку Ігоревім”, „Посланні Володимира Мономаха” та інших визначних пам’ятках писемності.

Довгий час нас намагалися привчити, що українська мова для «кухонного спілкування», але всупереч утискам і гонінням українське слово сьогодні набуває все більшої сили і в Україні, і в світі.

Хочу нагадати слова великої поетеси Ліни Костенко: «Жодна нація не вмирає від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову». Бажаю Вам пронести й утвердити українське слово, збережене нашими предками, — воно створює індивідуальне обличчя країни і нації.

Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але, я впевнена у тому, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною свого народу, його історії і культури.

Бажаю всім українцям утверджувати рідну мову. Упевнена, цей нетлінний скарб служитиме єднанням між минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну і українців.

Шановні співвітчизники!

Щиро вітаємо вас із Днем української писемності та мови.

Мова – це важливий чинник самовизнання нації, надійна основа розвитку країни, загартована багатовікововю історією та відточена творчістю найталановитіших українських письменників. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися український народ. Без рідної мови жодна людина не здатна почуватися повноцінною частиною свого народу, його історії та культури.

Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, вона міцніла й розвивалася на рідних теренах. Упевнені, що українська мова й надалі служитиме єднанням між минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну та український народ.

Бажаємо вам зберегти й утвердити українську мову, виплекану нашими пращурами, адже вона створює індивідуальне обличчя країни і нації. Нехай материнське слово буде для всіх оберегом та духовним джерелом життя.

Вітаю, шановне людство з днем української писемності та мови!

Бажаю процвітання та якомога більшого існування нашій українській мові! Нехай живе наша рідна мова! Люди, радіємо що в нас є наша, рідна українська мова!

Вітаю вас із Днем української писемності та мови.

Я насамперед звертаюся до величі і сили нашого слова, його могутньої тисячолітньої історії і високої духовної, літературної і народної культури, що належать не лише нам і нашій державі, а й всьому світу. Від найглибших традицій і з часів давніх літописів, «Слова о полку Ігоревім» і Острозької Біблії нашою мовою говорить серце і душа української землі. З гідністю і шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова і особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім.

Утвердження нашої державності розпочиналося з боротьби за мову. Від повноцінного відновлення мовного здоров'я України залежить національне відродження усіх найглибших творчих, будівничих і культурних сил Українського народу. Цю дорогу маємо пройти впевнено, твердо і водночас з мудрістю і толерантністю у ставленні до кожного, хто тільки повертається до першоджерела.

Українською мовою промовляє дух нашої свободи. Так само, як відновлена воля і демократія, державна мова потребує нині щоденної праці і підтримки. Реальне і повсюдне зміцнення її позицій має водночас виконати дуже важливу і справедливу місію – сприяти дійсно цивілізованому захисту прав національних меншин, упосліджених радянським режимом, і стати природним та єднальним фактором міжнаціонального спілкування у нашій державі.

Наша мова належить до мов великих європейських і світових народів. Ознайомлення інших націй з нашим словом є одним з принципових завдань, які має здійснювати українська держава. У кожному з напрямів цієї роботи дуже важливою є атмосфера суспільної злагоди, терпимості і порозуміння, що повинна стати нашим спільним оберегом проти будь-яких політичних спекуляцій і навмисних розколів.

Наш народ – єдиний. Його мова – це велика основа для єдності всієї держави і духовна гарантія її майбутнього.

Бажаю усім нам любові, щастя, взаємного розуміння і допомоги, щоб жити за Словом, з якого почалася Україна.

Дорогі українці!

Щиросердечно вітаємо вас з Днем української писемності та мови.

Мова є основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу; найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.

Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Всебічна підтримка державності мови, зростання її престижу, зміцнення та розвиток - почесна місія кожного громадянина України.

Бажаємо, щоб Материнське Слово було для нас духовним джерелом життя і оберегом. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо у душі любов до рідної мови.

Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ.

Українська мова почалася з писемності, витоки якої йдуть з далекого минулого. Давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають глибиною мудрості, далекоглядності, є актуальними і суспільно значимими.

У всьому світі відомо, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, щоб вона міцніла й розвивалася разом з іншими мовами нашої багатонаціональної країни.

Вітаю вас, шановні громадяни, з Днем української писемності та мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я зміцнення нашої Батьківщини - України.

День української писемності і мови, як свято духовності українського народу запроваджено Указом Президента України у 1997 році на знак затвердження великого національного надбання, коштовного скарбу, який поєднує досвід, мрії і надії мільйонів людей, подвижників українського слова.

Культура і мова об’єднані в царині духовних цінностей кожної людини і всього суспільства. Мовна культура як складова культури і як одна з її форм є першою ознакою культури людини, що в наш час є особливо значущим і актуальним, а також допомагає молодій державі в нелегкій справі духовного відродження української нації.

Така важлива функція мови в суспільстві і в Україні зокрема, а також розширення сфери функціонування української мови, вживання її як державної мови в Україні висунули невідкладне завдання: значно поглибити знання з української мови серед громадян держави, повернути українській мові роль творця духовного світу людини.

 

***

Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.

Вітаю вас, дорогі друзі з днем української мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!

 

***

Моя Мова – найкраща в світі! Нею освідчувалися в коханні мої дідусі і бабусі, мої матуся і татусь. Моєю Рідною Мовою я сказав свої перші слова: Мама, Тато. Нею сказали свої перші слова мої діти.

Історія моєї Рідної Мови починається з 4–5 століття нашої ери. У той далекий час із розрізнених слов'янських племен склався етнос, що згодом сформував Київську Русь. З того часу й починається історія моєї Рідної Української Мови.

Моя Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі.

Моєю Мовою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають оточуючі мене люди… У якій мові є ще така багата емоційно-психологічна лексика, яка дозволяє описати дію і статус, стан і вік людини, її оточення та ще багато інших ознак одним лише словом? Тільки в моїй Рідній Мові!

Моя Рідна Мова – найбагатша в світі! У словнику моєї Мови налічується більше 200 тисяч слів! Ще зовсім недавно було заборонено видавати будь-які словники Української Мови з кількістю слів понад сорок тисяч.

Дорогі співвітчизники! Не будьмо байдужими, давайте разом захищати найбільше наше багатство – нашу Рідну Українську Мову!

 

***

Вітаємо Вас зі святом української мови – одного з найцінніших надбань народу!
Рідне, материнське слово для кожного є оберегом. Воно таїть у собі надбання віків, пам'ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь.
Наш земляк, Володимир Сосюра, пророчо мовив: «Без мови рідної й народу рідного нема». Повертаймо українській мові роль творця духовного відродження української нації, духовного світу людини.
Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній.
Щастя, добра, нових здобутків в ім’я України!

 

 

http://sviato.net