Головна про мову Хіба не однаково, якою мовою говориш? За О.Пінчуком

Хіба не однаково, якою мовою говориш? За О.Пінчуком

 

« Хіба не однаково, якою мовою

говориш? Адже хліба чи м’яса

від цього не побільшає…»

(З розмови пасажирів міського автобуса).

Чи не найпоширенішим (навіть серед філологів-мовознавців!) і найнебезпечнішим є переконання, що «мова є засіб, знаряддя спілкування між людьми» (Й.Сталін), тобто, що основною (а то й єдиною!) функцією мови є комунікативна функція.

Чому до цього часу усі люди на Землі не заговорили якоюсь однією мовою, хоча б такою нескладною для вивчення штучною мовою есперанто? Дехто багатомовність людства пояснює як Божу кару за зухвалість – «вавилонське вежотворення». Та справа в тому, що насправді багатомовність – це не кара, а дар Божий (чи природи – це вже як для кого).

Кожна жива мова, крім комунікативної, виконує ще багато суспільно значимих функцій: пізнавальну, естетичну, фактичну та ін. – фахівці нараховують їх більше двадцяти. І найсуттєвішим є те, що кожна жива мова - це своєрідний інструментарій духовної та творчої діяльності людини й етносу. Кожна національна мова є неповторним, неперекладним органом світобачення, своєрідним «вікном у світ». Кожна національна мова – це унікальне макрополе духовної діяльності нації та окремих її представників, і саме вона історично і навіть географічно найкраще пристосована для найефективнішої творчої діяльності етносу. А значить, кожна національна мова, маючи свої переваги над іншими, а в чомусь і поступаючись перед ними, спроможна забезпечити найбільші успіхи в усіх сферах суспільного і особистого життя, - у тому числі й соціально-економічній (бо ж багато хто вважає, що мова впливає лише на культуру та освіту). Отож виявляється, що й такі приземлено-прагматичні речі, як «хліб і м’ясо» опосередковано, через результативність духовної (а відтак – наукової, політичної, економічної, правової, бізнесової і т.ін.) діяльності, залежить від того, якою мовою ми говоримо. І тут як відповідь репліку, винесену в епіграф, пригадуються слова нашого національного пророка: «Ох, неоднаково мені…» (За О.Пінчуком; 280 сл.).

Вибрати на кожне із запитань правильну відповідь:

1. Слова про те, що «мова є засіб, знаряддя спілкування між людьми», належать

а) В.Леніну;

б) Й.Сталіну;

в) М.Хрущову;

г) Л.Брєжнєву.

2. Штучно створеною мовою є

а) фламенко;

б) анданте;

в) есперанто;

г) крещендо.

3. Біблія людську багатомовність витлумачує як Божу кару

а) за вбивство Каїном Авеля;

б) за будівництво Вавилонської вежі;

в) за нечестивість мешканців міст Содома і Гоморри;

г) за поклоніння Золотому тельцю.

4. Комунікативна функція мови означає її роль

а) у пізнанні світу;

б) у спілкуванні між мовцями;

в) у людському мисленні;

г) у формуванні особистості.

5. Усього функцій мови фахівці нараховують

а) більше п’яти;

б) більше десяти;

в) більше двадцяти;

г) більше ста.

6. Кожна національна мова найкраще пристосована

а) для найефективнішої фізичної праці етносу;

б) для найефективнішої творчої діяльності етносу;

в) для найефектичнішої спортивно-оздоровчої роботи серед представників етносу;

г) для організації дозвілля представників етносу.

7. Термін жива мова означає

а) мову міжнародного спілкування;

б) мову, яка існує в усній і писемній формі;

в) мову, яка існує тільки в усній формі;

г) мову, яка існує тільки в писемній формі.

8. В епіграф опрацьованого тексту винесено репліку

а) “Не одцурайсь, мій сину, мови! У тебе іншої нема”;

б) “Рости, рідна мово, і будь нам щитом!”;

в) « Хіба не все одно, якою мовою говориш?”

г) “Забувайте українську мову, забувайте власну мову, люди!”

9. На винесене в епіграф питання автор тексту відповідає цитатою

а) “Всякому городу нрав і права”;

б) “Не гайнуйте часу, громадяни, забувайте українську мову!”

в) «Ох, неоднаково мені…»;

г) “Борітеся – поборете!”

10. Автором процитованих автором тексту слів є

а) Григорій Сковорода;

б) Іван Котляревський;

в) Тарас Шевченко;

г) Пантелеймон Куліш.

11. Головною думкою опрацьованого тексту є

а) уславлення милозвучності та краси української мови;

б) ствердження унікальності національної мови в житті етносу;

в) заперечення важливості національної мови в житті етносу;

г) ствердження думки про можливу користь одномовності людства.

12. Текст створено у такому підстилі наукового стилю мовлення:

а) власне науковому;

б) науково-технічному;

в) науково-навчальному;

г) науково-популярному.

Рідна мова: Види контролю для оцінювання знань і вмінь за 12-бальною системою: 11 клас. – Вид. доп. і перероб. – К.: Любисток, 2004. – 63 с. (Сер. «Книгозбірня словесника»)

www.glazova.org.ua/files/Посібники-11кл/7.doc