Головна Все до свята і про свято вірші до свята Букваря Абетка першокласника

Абетка першокласника

А
Сьогодні, любі друзі,
Ми зібралися на свято.
Потанцюємо, поспіваємо,
Розкажемо віршів багато.

Піднялася хвиля,
Море колихнула.
Снідати шукати
Вийшла в світ ... (акула).

Б
Бо велика радість в нас
Всі вже букви вивчив клас.
Ми зробили перші кроки
У безмежний світ науки.

У воді я проживаю,
Добре плаваю, пірнаю.
Ліс гризу я дотепер.
А зовуть мене — ... (бобер).

В
Всі ми мрієм добре вчитись,
Щоб, як виростем, трудитись.
Працюватимем на славу
Тільки на свою державу!

Чорну шубу з пір'я маю,
Завжди дощик відчуваю.
Я сестричка Каркарона,
Звуть усі мене ... (ворона).

Г
Гей, ставайте швидко в ряд!
Алфавіту йде парад.
А куди ви так завзято?
На Букварикове свято!

Хто ґелґоче спозаранку,
Будить під вікном Іванку?
Він і ущипнуть мастак.
А зовуть його — ... (гусак).

Ґ
Гав, будь ласка, не ловіть,
І на ґанку не сидіть.
А ідіть до нас, малята,
Будем разом святкувати.

Всіх тваринок він кусає,
Аж позеленів увесь.
Та як хто його спіймає,
То впізнає, та це ж — ... (ґедзь).

Д
Друзі, рідні, вчителі,
Ми тепер вже не малі.
Рік пройшов для нас не марно.
Всі читаємо ми гарно.

Санітаром лісу звуся,
Але цим я не горджуся.
Я — природи менший братик,
А зовусь я, дітки, ... (дятлик).

Е
Ех, які ж ви хвалькуваті.
Ну, хіба такі ж завзяті?
Зараз перевірю вас,
Що насправді вивчив клас?

Квака жабка, як оратор:
Знов в озерці моя хата.
Дав життя озерцю трактор,
Який зветься — ... (екскаватор).

Є
Є нас в татка Алфавіта
10 донечок привітних.
Голосисті і дзвінкі
Шість з нас старші, а які?

Їжак до друга завітав,
Із новосіллям привітав.
Приніс йому із груш компот,
А зветься друг його — ... (єнот).

Ж
Жу-жу-жу, жу-жу-жу —
З вами, сестроньки, дружу.
А за діток всіх радію.
Справді всі читати вміють.

В казках лише буває
Ця пташка непроста.
Вона сипле жаринки
Із довгого хвоста. (Жар-птиця).

З
Залишайтесь всі на святі,
Будем разом святкувати.
Ну, а ще розкажем вам,
Як живеться вдома нам.

Куцохвостий, полохливий,
Довгі вуха маю.
І аж два рази на рік
Шубку я міняю. (Заєць).

И
И-и-и! — заплакав братик.
Ой, портфелик важкуватий,
Що ніяк не підніму,
Краще татка я гукну.

Кличе вчителька Сова
До дошки Лисицю.
Каже: «Ґав ти не лови,
Скоріш пиши букву ... (И)

І
І чому це тато в вуса
Посмішку свою ховає,
Але одягнуть портфеля
Все ж таки допомагає.

По подвір'ї походжає,
На всіх зверхньо поглядає.
Гордим бути завжди звик.
А зовуть його — ... (індик).

Ї
Їм, дорослим, не перечу,
Бо малий ще братик,
Хоч портфелика свого
Не хочу віддати.

Восени в садку гуляє,
Груші, яблука збирає.
Шубка вся із голочок.
Хто це, діти? (їжачок).

Й
Йому я вже поясню:
«Щоб іти до школи,
Треба трішки підрости,
Братику Миколо!».

Рибка вчить своїх діток
Не попастись на гачок:
«Хоч колючі ми на дотик,
Кожен нас зловить не проти». (Йорж).

К
Казку брату прочитаю
Все сама саменька.
Переходжу в другий клас,
Я вже не маленька.

Муркою її зовуть, муркотіти вміє,
Та лиш мишка на поріг, зловити зуміє.
Зубки гострі, ходить нишком.
Та це ж, діти, наша ... (кішка).

Л
Луки, ліс — усе зелене,
По землі я йду, крокую.
Три матусі є у мене
І усіх я їх шаную.

По болоті часто ходить,
Жабеняток дзьобом ловить.
Він весну несе здалека,
А зовуть його — ... (лелека).

М
Мама перша — то рідненька
Моя мама дорогенька.
Що ростить мене й годує,
Ніжно пестить і цілує.

Поки котик влігся спати,
Будем, друзі, танцювати.
Зачиняйте міцно хижку! —
Дітям каже мама ... (мишка).

Н
Ну, а друга — Батьківщина,
Моя мила Україна.
Рідний край, домівка, школа —
Не забуду я ніколи.

Він живе на півдні, друже,
І, насправді, сильний дуже.
Є у носі в нього ріг,
Зветься звір цей — ...

О
Ой, а третя — Матір Божа,
Що усіх охороняє,
Береже від негараздів
І здоров'я посилає.

Має жовте тільце,
Все у жовту смужку.
Боляче всіх жалить.
Як звати цю мушку? (Оса).

П
Піду я у танок веселий
Із Буквариком своїм.
Подякую йому щиро
Й попрощаюся я з ним.

Пташка дуже гарна я,
Яскраве маю вбрання.
Навіть вмію розмовляти,
(Папугою) мене звати.

Р
Раді тати, раді мами
І бабусі, й дідусі.
Рома, Рая і Руслан
Букви вивчили вже всі.

Невеличкий він на зріст,
Має вуса, ніжки, хвіст.
Зовуть його: неборак.
А насправді звати — ... (рак).

С
Сяє сонечко привітне,
Осяває рідний клас.
Ми тепер читати вмієм.
І радіють всі за нас.

Школу лісову відкрила,
Усіх звірів запросила.
Знання їм дає сповна.
Хто ж ця вчителька? (Сова).

Т
Тож подякуємо щиро
Першій вчительці своїй.
Вона в нас — як рідна мати.
Шлем низький уклін ми їй.

Шубка в нього є смугаста,
Ну і сам він теж зубастий.
Кішки прадід він, повір.
Ну, звичайно, та це ж ... (тигр).

У
Усіх нас вона навчила
«Букваря» читати.
Підем з нею в другий клас
Знання здобувати.

Дуже довгий я на зріст
Маю голову і хвіст.
Ніг нікому не віддав,
Просто, дітки, я — ... (удав).

Ф
Файні квіточки весняні:
І фіалки, і тюльпани.
Подарую усі їй —
Першій вчительці своїй.

В зоопарку біля пальми
Птах з'явився незвичайний.
Файний дуже і не дивно —
Це рожевий наш ... (фламінго).

Х
Хай завжди буде вона
Така ніжна, як весна.
І весела, і щаслива,
І така, як сонце, мила!

Дуже гарні щічки має,
Все зерно туди ховає.
Не наїсться він ніяк.
Звати як його? (Хом'як).

Ц
Це ж прекрасно — відчувати,
Що умієш ти читати.
І усе завдяки їй —
Першій вчительці моїй.

Він борідкою трясе,
Діточок своїх пасе.
Зелену травичку: хап,
Та це ж, друзі мої, — (цап).

Ч
Часто нам бувало тяжко
Знань вершини здобувати,
Але з нами була завжди
Вчителька, як рідна мати.

Захотіла морем я помандрувати,
Так поки зібралась, треба повертати.
Кажуть, я повільна, кажуть, я невдаха.
А я, друзі милі, просто — ... (черепаха).

Ш
Шлях від вересня до травня
Через січень пролягав.
Але нас це не лякало,
З нас ніхто не відставав.

Квокче квочка голосиста,
Діток всіх скликає їсти.
А курчаток є без ліку
І рахує їх ...

Щ
Ще малі журавленята,
Але станем журавлями.
І своїй країні милій
Будемо помічниками.

В річці весь час проживаю,
але друзів я
Бо зубаста дуже я, як і вся моя
Вгадати — проста наука,
Перед вами, друзі, — ... (щука)

Ю
Юності нашої далі
Ще ген-ген у небесах,
Тож упевнено долаймо
До вершини знань цей шлях.

У підводнім царстві нині
Русалоньки іменини.
Цар Нептун налив всім в кружки
З білих водоростей ...

Я
Я — абеточка маленька,
Добре вчила я всіх вас.
До побачення, хороші,
В добрий путь, і в добрий час.

Дуже довгий хвіст я маю,
Та він з часом відпадає.
Але ж новий відростає,
Так лиш в (ящірки) буває.

http://www.ha-ha.com.ua