Головна Все до свята і про свято Великдень Великдень. Я. Гоян

Великдень. Я. Гоян

Чи є що в світі гарніше за Великодній світанок! Незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Село не спить - воно ж бо чекало цієї радості. З уст в уста передається щаслива вість: Христос воскрес! - Воістину вос¬крес! І чує земля цю християнську радість та й тішиться у весняному розвої разом з людьми. Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви! Вийнято зі скринь та шаф найкращий одяг, а для нас він таки найкращий у світі. Вишивані сорочки і блузи, на яких барвляться квіти і чарують око предивні узори, вишивані кеп¬тарики, брилики на хлопчиках, віночки і стрічки на дівчатках -і все це нове, одягнуте сьогодні вперше, бо цілий рік готувалося до Великодня. Сплетені з лози і розмальовані майстровими руками кошики, прикрашені вишиваними рушниками. Усе чисте і біле, як цей світ, чекає на себе краплі свяченої води. А цер¬ква і довкола церкви - мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятити паску. Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості. Рід коло роду, як з давніх-давніх часів - усе тут, на одному місці. А серце звернуте до неба, і тиша така дзвінка, ніби щойно над цим окрайцем української землі перелетіли святі. І не перепинити цієї живої народної ріки до церкви, бо в ЇЇ святості живе наш дух, бо так виростали наші традиції, єдналася нація, так благословилася незалежна Україна. Ми - християни. Один у нас Бог, і однією, нероздільною любов'ю славімо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя, одна Україна у нас, яка нині воскресає, і для якої на світі живемо, бо ми - її діти.