Головна про зиму Зимова казка. Василь Чухліб

Зимова казка. Василь Чухліб

Зимовий ранок сонячний і прозорий. На снігу іскринки переливаються. Дахи на будинках неначе з вати. Із димарів дим іде голубий.

Тарасик і Тетянка дерев’яними лопатками прокидають стежку до хвіртки. Бо за ніч снігу зима намела. Тарасик кидає й кидає, цілу хурделицю зняв за собою. А Тетянка розігнулася, зіперлась на держак. І до Тарасика:

- Ой, поглянь - яблунька зацвіла!

Задивилися удвох на яблуньку. А вона вся в інеї, наче у цвіту.

- А на другій яблуньці он уже і яблука! - каже захоплено Тарасик.

І справді - такі червоні, круглобокі. Ну хіба не Казка?!

Та це ж снігурі на гілках посідали!

Підійшли ближче, щоб роздивитися. А снігурі - пурх! - і полетіли. Тетянка засмутилася.

А біля хвіртки сніговик стоїть і до Тетянки й Тарасика усміхається. Мабуть, хоче сказати: зимовій казці не кінець. Вона тільки починається.