Головна про зиму Зимовий ліс. І. Нечуй-Левицький

Зимовий ліс. І. Нечуй-Левицький

Текст 1. Зимовий ліс. І. Нечуй-Левицький

Ліс стояв, неначе молода під вінцем, у дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка.

І все те диво світилось наскрізь, блищало, сипало іскрами, діамантами, переливалось то різким, то матовим світом. Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими: то був тихий, мрійний, фантастичний сон заснулої землі.

Дорога спускалась у глибокий вузький яр, знов піднімалась на горба, то знов западала в долини.

Серед лісу замаячила корчма, прикрита білим товстим шаром м’якого снігу, зачорнів вивід на покрівлі, зачорніли вікна, неначе темні плями. Коло корчми була прогалина: на тому місці неначе хто розкинув пишний фантастичний квітник: кружало густого терну було ніби виткане з павутиння та срібних ниток; розкидані кущики собачої бузини, папороті та бур’яну стали схожі на невидані квітки, викувані зі срібла; висока одним одна береза спустила до самого долу розкішні тонкі гілки, неначе розчесані довгі коси, присипані срібним пилом.

 

Текст 2. Зимовий ліс

Здалеку ліс здається довгою темною смугою. Коли ми під'їхали до нього на лижах, виявилося, що ліс зовсім інший.

Дерева стояли в снігу, наче укутані пухкими білими простирадлами. Деякі гілки були чимось схожі на руки й ноги. Здавалося, змерзлі велетні зібралися тут, щоб погрітися в купі. А лижників вони не пускають їхати далі: хапають за одежу, притримують. Ми побороли ці перешкоди й виїхали на широку галявину. Блискучий сніг вкривав її. Сонце визирнуло з-за хмар, і очам стало боляче від цієї білизни. Аж раптом сонна галявина прокинулася: пролетів вітерець, затанцювали сніжинки. Захвилювалися навколишні дерева. Вітер зробився сильним, завив, а потім ніби заридав, наче голодний звір.

Як лютує мороз, щипаючи за носа, хапаючи за щоки! Він хоче подолати відважних лижників. Та намагання морозу даремні. Стрілою ми мчимо між деревами, і нам нічого не страшно. Ми зникаємо в білій далечині.

До побачення, зимовий ліс!