Головна про весну Весна-красна. Іван Соколов-Микитов

Весна-красна. Іван Соколов-Микитов

Радісно світить у весняний день сонечко. Швидко тане на полях сніг. Побігли по дорогах веселі, балакучі струмочки. Лід на річці посинів. Надулися на деревах пахучі клейкі бруньки.

Вже прилетіли з теплих країв граки. Важливі, чорні, ходять вони по дорогах.
Поставили хлопці на деревах шпаківні. Поспішають зі школи подивитися, чи немає весняних гостей - шпаків.

Широко розлилася наша річка. Затопила луки, залила по берегах кущі і дерева. Тільки де-не-де видніються на розливі зарослі чагарником острівці.

Довгою низкою летять над річкою дикі качки. А у високому безхмарному небі, тихо курликаючи, тягнуть на свою батьківщину журавлі.

Теплий вітер і ласкаве сонце сушать вологу землю.

Вирушили колгоспники в човні на інший берег річки оглянути і перевірити свої далекі поля і луки. Саме час розпочинати сіяти.

Не встигнеш озирнутися, - розпустився, зеленим ніжним серпанком накрився ліс. Запашними білими гронами зацвіла на узліссях черемха. Закували в зелених гаях зозулі, а над річкою в росяних квітучих чагарниках голосно заклацав, заспівав соловей.

Добре звірам і птахам навесні в лісі!

На зеленій галявині зібралися рано вранці зайці. Радіють теплому сонечку, стрибають, грають, ласують молодою соковитою травою.

З настанням весни колгоспні поля оживають. Починається посів. День і ніч гудуть трактори. З усіх боків чуються бадьорі, веселі голоси людей. Дружно взялися колгоспники за роботу. Чорними жирними пластами лягає за плугом земля. Золотим дощем сиплеться в оброблену ріллю важке насіння.
Легкий південний вітер віє над розораними і засіяними ланами. Бродять по свіжих борознах чорні граки, збирають хробаків і шкідливих личинок.

А з блакитного високого неба лунає далекий знайомий клік.

- Журавлі! Журавлі! - Радіють першому журавлиному крику хлопці.

У ці весняні дні теплим диханням дихає обігріта сонцем земля.
Скоро, скоро проросте в теплій землі насіння і зеленими сходами від краю до краю покриється широке колгоспне поле.

Ласкаво гріє з високого неба весняне сонечко. Піднявся назустріч теплому сонечку жайворонок - все вище і вище, і полилася з неба, дзвіночком задзвеніла над землею його дзвінка пісня.

«Сонечко! Сонечко! Сонечко! »- Радіють птахи.

«Сонечко! Сонечко! Сонечко! »- Квіти розкриваються.

«Сонечко! Сонечко! Сонечко! »- Радіють діти.

Дружна тепла весна.

Бадьоро трудяться на рідній землі щасливі люди.

Цвіте шкільний сад.

Серед зелених гілок влаштували гніздечко співочі пташки. Тісно лежать блакитні яєчка. Тепло і зручно в затишному гнізді. Не всякий бачить його в густому гіллі. Скоро виведуться з яєчок голі пташенята. Будуть птиці годувати їх мошками, жирними гусеницями. Багато мошок і шкідливої гусені з'їдять за літо ненажерливі пташенята. Якщо знайдеш в саду або в лісі пташине гніздечко, не розорюй його і не чіпай яєчок!


1948