Головна про весну Весна. І. Соколов-Микитов

Весна. І. Соколов-Микитов

Глухими хащами та болотами продирався ранньою весною мисливець від краю до краю через глухий ліс.

Багато птахів і звірів бачив він у лісі, що саме прокинувся. Бачив, як край болота токує глухар, як у молодому соснячку, на осонні пасуться лосі, а байраком крадеться до свого лігва, біжить із здобиччю старий вовк. Багато бачив і чув у лісі уважний мисливець. Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи, дзюркочуть попід деревами весняні струмочки. Смолою пахне набубнявіла брость. Теплий вітер пробігає у верховітті.

Скоро, скоро вдягнеться ліс у листя, зацвіте на узліссі черемха, защебечуть над струмками дзвінкоголосі соловейки. Прилетять, закують довгохвості зозулі: “Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!”

Забігають по купинах заклопотані мурашки, вилетить із зимового притулку, загуде перший джміль. Паростками молодої трави, голубими та білими пролісками вкриються лісові галявини. Гарна, радісна, весела весна в лісі!