Головна вірші про осінь Осінь. Іванна Савицька

Осінь. Іванна Савицька

Летять листки, пожовклі і зів'ялі,
Летять до ніг і сумно шелестять.
Затих гайок, і верби кучеряві
Пташиним співом вже не гомонять.
А ниточки ясні срібноволосі
Шепочуть: осінь, осінь, осінь...
Летять листки, і скрізь так непривітно...
Заснув ставок, і нивка вже не та.
Колишеться вітрець одноманітно,
І між стернею блудить самота.
А ниточки ясні срібноволосі
Шепочуть: осінь, осінь, осінь...
Летять листки, замовкли птахів хори,
А сонце вже біжить кудись, біжить.
Ах літечко! Вернися до дітвори
Хоч на якусь годинку, хоч на мить.
А ниточки ясні срібноволосі
Шепочуть: осінь, осінь, осінь...