Головна вірші про осінь Золота осінь

Золота осінь

Все коротшає день щодоби
Глянь, берізки уже злотокосі,
І в дубів багряніють чуби.
Лиш не хочуть ялини та сосни
Вічно свіже міняти вбрання
Не беруть їх тумани та роси,
Холодніші щоночі, щодня.

***
Не пустою прийшла до нас осінь
В неї повно достатку в мішку
Покосили вже гречку та просо,
І отави в стогах на лужку...
Що є краще осінньої тиші?
Хоч і любимо всі ми її,
Та щоранку усе холодніше,
Облітають ліси і гаї.

***
Саме груші солодкі поспіли,
Пахнуть яблука, наче в меду,
Повен соку – янтарної сили,
Виноград золотіє в саду.
Пізні ягоди спіють, гляди-но,
Так буває лише восени –
Червоніє шипшина, калина,
Повні кетяги горобини.

***
Вже у теплі краї відлетіли
Сонцелюби дзвінкі – журавлі
Не страшні їм тепер заметілі
На далекій південній землі
Клишоногий ведмідь вже потроху
У барлозі готує тепло.
Білка тягне гриби і горіхи
У своє потаємне дупло.

***
Осінь лад навела, напоїла
Землю щедрим дощем до весни
Хай поспить! Заметільниця біла
Їй навіє замріяні сни.

***
Щедра осінь ходить садом
Діточок малих скликає.
Пригощає виноградом
В кошик яблук насипає.
зі сценарію для учнів молодших класів “Прекрасна земля в різні пори року”