Головна вірші про осінь Сини Осені. Людмила Чижова

Сини Осені. Людмила Чижова


Було в Осені три сина –
Величаві, гарні, сильні.
Всі по черзі стали знатно
У свій час час господарювати.

Кожен лад давав в господі,
Особливе щось знаходив,
Щоб порадувати Осінь,
І дарунки їй приносив:
І
Місяць Вересень – найстарший,
Найулюбленіший, перший,
Повен сонячного світла,
Весь усміхнений, привітний,
І такий він роботящий…
Звісно, в матері найкращий.
Обійде сади дбайливо,
Струсить долу груші й сливи,
Нагадає людям вчасно,
Що в саду ще фруктів рясно,
Ще картоплю не копали
І припасів не надбали,
Гарбузи лежать на полі,
Їм же місце у стодолі.
Ще встигає він зробити
Виставку осінніх квітів.
Всіх пташок, що не зимують,
Враз у вирій налаштує.
ІІ
А середній, Жовтень, місяць
Тихо працював на місці.
Він маляр був дуже вправний,
Фарбував листочки славно:
Жовтим – трепетну берізку,
І вогнем шипшини низку.
У багрянець – чуби клена,
Лиш сосна одна зелена.
І мінялись безупинно
Дивні всі його картини.
Сам одягнений казково –
То ж бо майстер винятковий.
Квітами буяли шати
І раділа Осінь – мати
ІІІ
Третій місяць – Листопад,
Наймолодший в сім’ї брат.
Він такий чомусь суворий,
У хмарки ховає зорі.
Часом він буває злющим,
Верховіттям грізно свище,
Крутить віхолу із листя,
Геть зриває їх із місця
І жбурляє, скільки може,
Їх в обличчя перехожим.
Він дорогу ним встеляє,
Зиму в гості закликає.
А Зима в дорогу саме

Чижова, Л.Я. Осіннє диво: [вірші для дітей]. – Миколаїв: ПП ГудимІ.О., 2004. – 16с.: ілюстр