Головна про осінь Здрастуй, осінь!

Здрастуй, осінь!

Як же непомітно і швидко надійшла осінь! Мабуть, давно вже сиділа вона, причаївшись у високій кукурудзі на городі. А вранці Василько побачив її. Вона стояла просто серед городу і тепер уже не ховалась і не крилась, бо й сховатися їй не було куди.

Здрастуй, осінь! Ми раді тобі, золотоволоса багатирко! Правду кажучи, ми чекали твого приїзду. Засіваючи в полі хліб, обгортаючи на городі картоплю, підпушуючи струнку кукурудзу, обкопуючи в садку крислаті яблуні, ми все літо чекали цього дня, коли загуркоче за ворітьми твій повен-повнісінький грузовик і коли майне твоя яскрава, жовтогаряча плахта.

Отож, здрастуй, осінь! Привіт тобі й шана, а нам - нагорода за наші трудові дні, за мозолі на натруджених руках! (За О. Донченком)