Головна про літо Літо. Надія Красоткіна

Літо. Надія Красоткіна

Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Та, ні… Не просто гарно, а чудово, казково! Така благодать на землі, коли приходить чарівне літо. Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ. Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість. Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Не так спекотно, як у полі, а прохолодно, свіжо і тебе він напуває ароматом різнотрав’я і дерев, які десь під самим небом гойдаються, сходяться своїми верхівками і розходяться, сходяться і розходяться… А ти лежиш на зеленій травичці і закохано дивишся на цей казковий і дивовижний світ, у якому випало щастя жити. Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося. Та дні швидко минають і ось уже на горобині починають червоніти ягідки, Достигають яблука і груші… Добігає до кінця літо-літечко…

 

Урок третій. Літній ранок.

(з книги Н. Красоткіна "Вчимося писати твори. Нестандартні уроки розвитку мовлення у 3(2)—4(3) класах").

У Василя Сухомлинського є цікаве оповідання «Скільки ж ранків я проспав». Діти, читаючи його, завжди замислюються над цими словами і хочуть побачити ці надзвичайно чарівні літні ранки, відчути прохолоду повітря, свіжу росяну траву, почути спів птахів, побачити схід сонця. Це дуже важливо для дитини, бо залишає в її душі глибокий слід. І скільки б потім часу не пройшло, а вперше побачена, пережита краса вражає і залишається в пам’яті на все життя. І якщо вчитель не має можливості повести учнів на природу, щоб вони зустріли схід сонечка, то батьки можуть це зробити, тому важливо залучити до цього батьків.

Кожній дитині з часом відкривається краса рідного краю, місцевості, де вона живе. Поле і ліс, степ і ріка, дерева і озеро — це і є батьківська земля. Дуже важливо прищепити любов до рідного куточка. Важливо також, щоб школярі вміли змалювати цю красу, розказати про неї, висловлюючи своє ставлення до навколишнього світу.

Готуючись до уроку, вчитель повинен дати учням завдання для спостережень:

· О котрій годині сьогодні почало світати?

· Хто сповістив про світанок? Які птахи?

· Звідки ви дізналися, що сходить сонце?

· Яким було повітря?

· Якою була роса?

· Що найбільше сподобалось?

Після спостережень на природі діти записують у зошитах все побачене.

Тема «Літній ранок» розкривається в кілька етапів.

1. На уроках рідної мови учні складають речення про літній ранок. Добирають слова-антоніми. Наприклад: біле — чорне; тихо — гамірно; холодно — тепло. Слова-синоніми: радісно, весело, привітно; засвітило, засяяло, заіскрилось, заблищало та ін.

2. Напередодні уроку вчитель пропонує скласти текст з речень, поданих у довільному порядку, щоб вийшла зв’язна розповідь. (Його спів підхопили інші пташки. Роса світилась і вигравала всіма барвами. Десь далеко тьохнув раз і другий соловейко. Тоненькі промінчики сонечка пробивались між густим листям і освітлювали все навколо. І раптом всі птахи заспівали дзвінким хором. На сході почало світати. Заблищало, засвітилось чарівними блискітками мереживне павутиння між гілочками калини. )

3. На уроках образотворчого мистецтва діти відтворюють у малюнках побачені пейзажі. Всі вони будуть різні, бо кожен учень бачив щось своє, неповторне.

На таких уроках вчитель проводить бесіду за картиною, яку спеціально добирає. Це може бути картина І. Шишкіна «Лісові далі», де зображений ранок. А може бути й інша, більш характерна для даної місцевості, або фотоетюди, ілюстрації.

Таким чином, до уроку зв’язного мовлення діти йдуть підготовлені, з певним словниковим запасом, із своїм баченням картини світання.

Тема: Написання твору «Літній ранок».

Мета: Вчити у письмовій формі змалювати красу літнього ранку, передати свої почуття. Розвивати мову і спостережливість, збагачувати словниковий запас. Виховувати бажання описати побачене, любов до краси навколишнього світу.

Матеріал до уроку: Зошити для творчих робіт, кольорові олівці, аркуші паперу, малюнки учнів, репродукції картин художників, музичні записи.

Хід уроку

Звучить лірична музика, яка передає народження нового дня. Це повинен бути класичний твір (П. Чайковський, Й.-С. Бах, В.-А. Моцарт та ін. ).

Вчитель. Заплющіть очі, прослухайте вірші і музику. Які почуття викликають вони у вас?

Так хочеться вам показати, діти,
Чарівний світ у крапельці роси
І ваше ніжне серденько відкрити
Для радості і сприйняття краси.

Земля і Всесвіт — це велике диво,
В якому пощастило жити нам.
Живіть у світі радісно, щасливо,
Беріть наснагу вашим почуттям

З цвітіння трав, з чарівного світанку,
Коли дзвенять пташині голоси,
Із чистих рос, що землю миють зранку...
У цьому світі стільки є краси!

Вчитель звертає увагу учнів на дитячі малюнки, розвішані на видному місці. Йде бесіда про те, що саме найбільше дітям запам’яталося вранці, коли вони зустрічали схід сонця, що їх вразило.

Це народжувавсь ранок, умитий росою
І усміхнений, наче дитя.
Зачарований дивом — земною красою,
Він пробуджував все до життя.

Сьогодні, діти, ви напишете твір про літній ранок. А для того, щоб було легше писати, ми доберемо слова, які можуть бути використані у творі.

Діти на аркушах паперу кольоровими олівцями пишуть заголовок, а навколо слова, які вони добирають колективно.

НЕБО ПОВІТРЯ СОНЦЕ РОСА ПОЛЕ ТРАВА

ЛІТНІЙ РАНОК

ТЕПЛО ЛЮДИ ПТАШКИ

Отже, ви склали кольоровий план твору, це вам допоможе відновити в пам’яті ті картини, які ви бачили і які вам хочеться описати.

Добір прикметників

НЕБО (яке?) — чисте, блакитне, погоже, погідне...

ПОВІТРЯ (яке?) — свіже, прохолодне, чисте...

СОНЦЕ (яке?) — променисте, веселе, чарівне, радісне...

РОСА (яка?) — краплиста, чиста, діамантова, чудова...

ПОЛЕ (яке?) — різнобарвне, росисте, квітуче, блискуче...

ТРАВА (яка?) — шовкова, м’яка, зелена...

ПТАШКИ (які?) співучі, дзвінкі, веселі...

ТЕПЛО (яке?) — лагідне, м’яке...

ЛЮДИ (які?) — усміхнені, добрі...

Добір дієслів

СОНЦЕ (що робило?) — прокидалося, викочувалося, вставало, піднімалося...

НЕБО (що робило?) — блідло, усміхалося, кликало...

РОСА (що робила?) — виблискувала, світилась, іскрилась...

ПОЛЕ (що робило?) — світилось, видзвонювало, вабило...

ТРАВА (що робила?) — виблискувала, випромінювала...

ПТАШКИ (що робили?) — виспівували, щебетали, прокидались, будили...

ТЕПЛО (що робило?) — огортало, розливалось...

ЛЮДИ (що робили?) — йшли, поспішали...

Вчитель вивішує написані на плакаті прислів’я:

1. Хто рано встає, тому Бог дає.

2. Рання пташка росу п’є, а пізня — слізки ллє.

3. Хто пізно ходить, сам собі шкодить.

Вчитель. А зараз, використовуючи дібрані слова та прислів’я, будемо складати усно речення.

Речення, які найбільше сподобались дітям, вони пишуть на аркушах паперу, щоб потім можна було виправити, вставити інше слово. З цих речень складається текст, який треба відшліфувати, вдосконалити. Діти самостійно працюють над твором.

План твору

1. Схід сонця.

2. Прокидаються птахи.

3. Природа у чеканні літнього дня.

Зразок твору

Веселе променисте сонечко вмилось холодною росою і попливло над землею. Воно проганяло нічний морок і усміхалось до землі ніжно-ніжно. Небо скинуло чорну шаль з золотими зірками і почало світлішати.

Це помітили пташки і зраділи. Вони весело защебетали.

Рясна роса блищала на зеленій траві і переливалась у променях сонця всіма барвами веселки. Повітря було свіже, чисте, напоєне п’янким ароматом квітів.

А від щедрого сонечка розливалось лагідне тепло. Воно пригортало кожну травинку і квіточку, кожну пташечку і мурашку.

Сонце зустрічали люди. Вони поспішали до праці, бо недарма ж кажуть: «Рання пташка росу п’є, а пізня — слізки ллє».

Вчитель читає вірш, у якому кожен другий рядок треба доповнити словами в риму відповідно до змісту.

Ранок може бути чистий,
Росяний і ПРОМЕНИСТИЙ,
Гарний і на казку схожий:
Світлий, росяний, ПОГОЖИЙ,

Сонячний і пелюстковий,
Теплий, ніжний і ЧУДОВИЙ,
Запашний, а ще духмяний
І від сонечка РУМ’ЯНИЙ.

Але й може дощик лити —
Не зважайте на це, ДІТИ.
Помінявся фон природний —
Ранок буде ПРОХОЛОДНИЙ.

Та й тоді на казку схожий
Хоч вологий і НЕГОЖИЙ,
Ранок мокрий, вередливий,
Сірий-сірий і СОНЛИВИЙ,

Все ж свої принади має,
Хоч і дощик НАКРАПАЄ,
Він завжди дає надію,
Якщо навіть вітер ВІЄ,

Бо народжується днина,
У майбутнє йде ЛЮДИНА.
Сонце темінь проганяє,
Світло жити ЗАКЛИКАЄ.

Тому ранок — це чудово!
І на серці СВІТАНКОВО!

Підсумок уроку

Учні зачитують свої твори. Вчитель підводить підсумок і задає завдання додому — переписати твір у зошити для творчих робіт.

 

http://krasotkina.com/