√оловна про кв≥ти Ћегенда про блакитний барвинок. ‘.≤. ћамчур

ўе за тих час≥в, коли в  арпатах люди поклон€лись €зичницьким богам, теплоњ купальськоњ ноч≥ молодь бавилас€ б≥л€ €скравоњ ватри. ј пот≥м д≥вчата, сп≥ваючи, опускали в швидк≥ води „еремоша барвист≥ в≥нки. Ќехай пливуть до милого, хай причарують його серце нав≥ки, хай звТ€жуть серц€ в≥рним коханн€м на все житт€.

ќдн≥Їњ такоњ ноч≥ д≥вчата плели в≥нки, слухаючи п≥сню хвиль „еремоша, ловл€чи голоси ставних лег≥н≥в, котр≥ гул€ли на берез≥ р≥ки.

ќсь в≥нки ≥ сплетен≥. Ћунко см≥ючись, веселою ватагою поб≥гли юн≥ чар≥вниц≥ до „еремоша, аби кинути в≥нки на воду. ѕлив≥ть, мовл€в, в≥ночки, до щасливого берега коханн€!

Ћише Ћади, наймолодшоњ ≥ найвродлив≥шоњ, не було серед д≥вчат. ¬она так захопилас€ збиранн€м кв≥т≥в, що забрела далеко в л≥с та й заблукала.

«л€калас€ Ћада, опинившись сама-сам≥с≥нька в н≥чному л≥с≥. ѕочала гукати, кликати своњх подруг. “а дарма, лиш таЇмниче в≥длунн€ в≥дгукувалос€ на њњ голос.

ј н≥ч, ц€ чудова купальська н≥ч, творила в л≥с≥ справжн≥ дива: чулис€ голоси €кихось незнаних птах≥в, на гал€вин≥, що св≥тилас€ феЇричним с€йвом, завели св≥й танок л≥сов≥ д≥вчата-мавки. ј п≥д темними кущами розкв≥тали небачен≥ кв≥ти. ¬они розкривали своњ н≥жн≥ пелюстки ≥ с€€ли ср≥бл€сто, манили до себе, н≥би об≥ц€ючи розкрити €кусь незв≥дану таЇмницю.

Ќахилилас€ Ћада, з≥рвала кв≥тку, вплела до свого барвистого в≥нка. ≤ сталос€ диво: засв≥тивс€ в≥нок голубуватим св≥тлом. «ам≥сть р≥знобарвних л≥сових кв≥т≥в постали у в≥нку темно-зелен≥ гладеньк≥ листочки, а з-пом≥ж них вигл€нули н≥жно-блакитн≥ пТ€типелюстков≥ кв≥ти.

≤ почула д≥вчина тихий голос, народжений н≥чним в≥терцем:

Ч ѕамТ€тай, Ћадо, що пТ€ть пелюсток ц≥Їњ кв≥тки Ч то пТ€ть засад щасливого подружнього житт€. «апамТ€тай њх ≥ збережи в серц≥ своЇму на все житт€: перша пелюстка Ч то краса, друга Ч н≥жн≥сть, трет€ Ч незабутн≥сть, четверта Ч злагода, пТ€та Ч в≥рн≥сть. Ѕудь щаслива!..

«амовк голос, прил≥г в≥терець м≥ж трав л≥сових, стало доокруж тихо-тихо.

≤ тод≥ €кась нев≥дома сила повела д≥вчину через л≥с. ѕочало благословл€тис€ на св≥т. Ћада опинилас€ на крутому берез≥ „еремоша.

Ќ≥кого там уже не було. ћолодь давно додивл€лась останн≥ сни купальськоњ ноч≥ по своњх осел€х.

—то€ла Ћада над „еремошем ≥ все вагалас€: чи кидати њй цей дивний в≥нок у кришталев≥ води, чи зберегти його дл€ себе?

Ќезчулас€, €к п≥д≥йшов до нењ леі≥нь красний, торкнувс€ легенько рукою њњ плеча ≥ мовив:

Ч “и забарилас€, Ћадо, з≥ своњм в≥нком. „еремош його не прийме. ћоже, мен≥ подаруЇш той в≥нок?

Ќе промовила д≥вчина н≥ слова. ћовчки прост€гнула красному леі≥ню св≥й в≥нок.

ј пот≥м гойдалис€ дерева, спТ€н≥ло плив зелений л≥с, ≥ рад≥сно шепот≥ли хвил≥ „еремоша.

¬≥нок упав на траву, розсипавс€, розр≥сс€ веселими зеленими стьожками поп≥д кущами, гл€нув на св≥т блакитними очима кв≥точок.

... ƒовге ≥ щасливе житт€ прожила з того часу Ћада з≥ своњм судженим, а молодь в≥дтод≥ плете в≥нки з барв≥нку, аби не переводилос€ на наш≥й земл≥ щасливе ≥ в≥рне коханн€.

ј от об≥знан≥ люди з давнини ≥ донин≥ л≥кують барв≥нком серцев≥ недуги, бо любл€чим серцем народжена ц€ н≥коли не вТ€нуча рослина.

“а х≥ба т≥льки серце?..

Normal 0 21 false false false MicrosoftInternetExplorer4 /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"ќбычна€ таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:10.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-ansi-language:#0400; mso-fareast-language:#0400; mso-bidi-language:#0400;}

з книги Ђ÷в≥в на полонин≥ верес...ї ‘.≤. ћамчур,  ињв: Ђћолодьї, 1987. Ч 176 с.

http://www.kosivart.com