√оловна про кв≥ти Ѕарв≥нок

” багатьох п≥сн€х нашого народу осп≥вано барв≥нок з його небесно-голубими кв≥тками й в≥чнозеленим листом.

÷€ рослина супроводжувала наших пращур≥в в≥д колиски до могили. ” барв≥нку купали немовл€т, щоб росли здоровими й вродливими. Ѕарв≥нком прикрашали коси д≥вчата. ¬≥н р≥с б≥л€ криниц≥ ≥ був завжди до послуг людин≥. ѕро л≥кувальн≥ можливост≥ барв≥нку наш≥ пращури знали здавна.

Ќазва ц≥Їњ улюбленоњ украњнц€ми кв≥тки, хоч €к ми до нењ звикли, все ж запозичена, т≥льки дуже давно. ” н≥мецьк≥й мов≥ рослина зветьс€ берв≥нкель Ц Ђведмежий кутокї. Ќ≥мецька назва, в свою чергу, походить з латинськоњ мови.

Ѕарв≥нок м≥цно ув≥йшов у побут нашого народу €к декоративна рослина. √≥лочка барв≥нку Ц наче витв≥р мистецтва.

«а ј.  оваль

http://www.glazova.org.ua/

Ѕарв≥нок Ї символом украњнськоњ культури. ÷€ невибаглива рослина завжди росла ≥ росте б≥л€ украњнських осель, стелитьс€ вздовж стежин. Ѕарв≥нком прикрашають вес≥льний коровай, його сад€ть б≥л€ хати. Ѕарв≥нок впл≥тають д≥вчата у в≥ночок. ¬≥н зелен≥Ї нав≥ть п≥д сн≥гом. Ѕарв≥нок Ї символом коханн€. Ѕарв≥нок - символ рад≥сноњ життЇвоњ сили, в≥чност≥ усталеного бутт€, пров≥сника весни та емблема викривальних сил; невмирущоњ пам'€т≥ про пок≥йних; незайманост≥, цнотливост≥.

÷€ в≥чнозелена рослина маЇ стебло до 60 сантиметр≥в завдовжки, що лежить на земл≥, цв≥те на весн≥ ≥ на початку л≥та (у травн≥Цчервн≥). Ѕарв≥нок розвод€ть у садах та парках €к декоративну рослину, причому виведен≥ сорти мають золотист≥ та ср≥бл€ст≥ листки, а також пухнаст≥ (махров≥) кв≥ти.

« давн≥х час≥в барв≥нок застосовували в медицин≥. (“реба зауважити, що рослина ц€ може бути отруйна.) ” народн≥й медицин≥ трава барв≥нку здавна застосовуЇтьс€ при проносах, дизентер≥њ, туберкульоз≥ леген≥в, цинз≥, кровотечах, ж≥ночих недугах, емф≥зем≥ леген≥в та ковтун≥ (хвороба шк≥ри на голов≥, коли волосс€ злипаЇтьс€ у тверду грудку). ¬≥дваром трави користуютьс€ дл€ полосканн€ рота ≥ горла, при зубному бол≥ та анг≥н≥. ћ≥цний в≥двар у вигл€д≥ примочок, а також товчену св≥жу траву застосовують дл€ зупинки кровотеч та л≥куванн€ ран. Ќастойку з кор≥нн€ барв≥нку (на гор≥лц≥) Ч при виразц≥ шлунка. ” гомеопат≥њ спиртову настойку трави вживають при тривалих головних бол€х, носових кровотечах, екзем≥, висипах на лиц≥, а також при коклюш≥. «бирають у барв≥нка стебла, лист€, кв≥ти, корен≥.

Ѕарв≥нок, пор€д з ≥ншими ранн≥ми кв≥тками /п≥дсн≥жник, прол≥сок/, вважали пров≥сником весни. …ого гл€нцево-зелене тверде лист€ не гине н≥ вл≥тку в≥д спеки, н≥ зимою в≥д холоду, морозу ≥ сн≥гу. –ослина стала символом рад≥сноњ життЇвоњ сили, в≥чност≥ ≥ була перенесена з л≥су в сади б≥л€ людських жител. ѓњ тулили до всього, що потребувало в≥чност≥, краси, життЇст≥йкост≥: народжен≥й дитин≥ до св≥чки, щоб житт€ було довгим ≥ щасливим; до св≥чок вес≥льних, щоб любов наречених була нев'€нучою; до вес≥льного калача, щоб людськ≥ серц€ до молод€т горнулис€; до вес≥льного г≥льц€ - €к символ в≥чного усталеного бутт€.

Дяк цей барв≥нчик н≥коли не бл≥дне, так най ≥ житт€ твоЇ не бл≥днеФ, - казали дружки молод≥й, молодому, коли зак≥нчували початий мат≥р'ю в≥ночок на голову чи в≥ночок-сердечко, €кий пришпилювали молодому на груд€х.

Ѕарв≥нок на могилах знаменуЇ невмирущу в≥чну пам'€ть про пок≥йних. “ому один ≥з вид≥в барв≥нку /барв≥нок малий/ украњнц≥ називають могильником, або хрещатим барв≥нком, а в јльпах його нарекли ф≥алкою мерц≥в. ƒо вес≥лл€ наречена брала на св≥й в≥нок барв≥нок ≥з родинних могил - щоб шлюб м≥цно обер≥гавс€. ƒ≥вчин≥, €ка починала д≥вувати, мати давала у пазуху кр€нгу барв≥нку ≥з найдавн≥шоњ родовоњ могили - щоб обер≥гав њњ долю, д≥вочу честь, цноту.

Ѕарв≥нок, за ѕ.„убинським - разом ≥з €годами калини - символ д≥воцтва, незайманост≥. ѕро д≥вчину, що зганьбилас€, казали: "Ѕарв≥нчик св≥й потоптала".

Ѕарв≥нок вважали тал≥сманом, €кий обер≥гаЇ в≥д ди€вольськоњ сили, в≥д ус€коњ нечист≥ та в≥д злих в≥дьомських чарувань. ¬≥н допомагаЇ викривати в≥дьом. якщо почепити в≥нок з барв≥нку над вх≥дними дверима, тод≥ й в≥дьму видно - в≥рили у народ≥. Ѕарв≥нок н≥коли не викидали на см≥тник, а т≥льки у воду, щоб в≥н не загинув в≥д спраги.

ƒжерело: “рави в украњнськ≥й м≥фолог≥њ: окрем≥ трави в украњнських м≥фах, легендах, обр€дах http://vechervkarpatah.at.ua/index/0-394

Ќародн≥ символи ”крањни


Ѕарв≥нок

Ѕаба  илина була невеличка й тонка, на њњ темному обличч≥ житт€ зоставило своЇ зморшкувате письмо, в очах випалило живий дух, ≥ вони були под≥бн≥ на дв≥ бездонн≥ криниц≥. ¬она варила дуже смачний борщ, €кий ум≥ла так затовкувати салом ≥ засмачувати сметаною, що в≥д нього не можна було од≥рватис€.

Ѕаба  илина пишалас€ своњм городом, на кожному крил≥ €кого росли кущ≥ барв≥нку. «давалос€, що в≥н ≥ взимку зелен≥Ї, бо коли танули сн≥ги, то на св≥т пробивалос€ його цупке зелене лист€, не змучене холодом, не скал≥чене морозом. ј коли пов≥тр€ ставало по-материнськи м'€ким ≥ лаг≥дним, то барв≥нок зацв≥тав так, наче небо бризнуло на землю живою своЇю блакиттю, зацв≥тав так, немов дит€ч≥ оч≥ земл≥ дивилис€ на тебе дов≥рливо. Ѕаба гн≥валас€, коли зривали барв≥нковий цв≥т. ¬она взагал≥ н≥коли не могла примиритис€ з тим, що кв≥тку зривають.

Ќав≥ть на —паса, коли, здаЇтьс€, з кв≥тами просинаЇшс€, з кв≥тами с≥даЇш за ст≥л ≥ њси €блука, груш≥, а св≥жовипечений хл≥б умочаЇш у мед ≥ несеш до рота, вона не могла в≥дцуратись од свого св€того ставленн€ до цв≥ту.

168 сл≥в «а ™. √уцалом