Головна вірші про місяці Пори року. Олена Коваленко

Пори року. Олена Коваленко

Зима

Грудень

Грудень тихо наступає,
Землю снігом посипає.
Подивись лишень сюди –
Та це ж зайчика сліди.
Де ж наш сірий заховався? –
Він у білу шубку вбрався.
Більше зайчик не боїться
Ні вовчиська, ні лисиці.

Січень

Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.

Лютий

Лютий морозець гукає –
Малюки нехай тікають.
То пройма до кісточок —
Одягаю кожушок,
Починаю в сніжки грати —
Він хапає рученята,
Одягаю рукавички —
А мороз щипає щічки.


Весна

Березень

Всі берези у сережках,
І калюжі є на стежках,
Всюди в лісі тане сніг –
Березень став на поріг.
Де горбок у верболозі,
Там ведмедик спить в барлозі.
Його сонечко лоскоче,
А вставати він не хоче.
Почали струмки дзвеніти,
Щоб ведмедика збудити,
Зацвірінькали пташки:
І синички, і шпаки,
Що з далекої мандрівки
Повернулися в домівки.
А в болоті жабенята
Завелись й собі співати—
Цілий ліс вже гомонить,
А ведмедик спить та спить.
Тут малюк наш посміхнувся,
Потер очі і проснувся.

Квітень

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки—
Малюкам плести віночки.

Травень

По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,
І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.
В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.


Літо

Червень

Червень сонечко гаряче,
Стигле яблучко неначе,
Вийняв прямо із кишені
Й дав солодких ягід жменю:
Запашної полуниці
Та солодкої суниці.

Липень

У садочку біля хати
Наша липка зацвіла.
Це тому скажу, малята,
Липню черга вже прийшла:
Бджілки весело гудуть,
З медом кошики несуть.

Серпень

Далі серпень поспішає
І серпа в руці тримає.
В полі він хазяйнував,
Колосочки всі зібрав,
Складав зерня до зернинки,
Щоб спекти тобі хлібинку.

Осінь

Вересень

Вересень спішить у гості
Та веде з собою осінь.
І везуть вони в візку
Ось компанію яку:
Черевань гарбуз сидить,
Про щось з перцем гомонить,
І пузаті капустинки,
Наче баби у хустинках,
Жовті дині і квасоля,
І картопля прямо з поля,
І веселі три морквини,
В купі суконь цибулину,
І червоний бурячок,
Щоб варити борщичок.

Жовтень

Жовтень пензлика дістав –
Листя все пофарбував.
Жовтий-жовтий клен стоїть,
Явір, як в огні, горить.
Різнобарвним килимком
Ідуть білка з їжаком:
В нього яблучка в торбинці
Й три грибочка ще на спинці,
А у білочки горішки
Із ліщини, та три шишки.
Наносили вже багато—
Ціла купа в них, малята,
Щоб в комору заховать –
Будуть взимку ласувать.

Листопад

Листопад несе в ковші
Сірі хмари і дощі.
Листя все пооблітало,
І пташок в лісах не стало.
Відлетіли ластівки,
Білі лебеді й шпаки,
Журавлі і качки сірі—
Всі полинули у вирій.
А горобчики, малята,
Будуть з нами зимувати.