Головна казки та оповідання Василя Сухомлинського Пурпурова квітка

Пурпурова квітка

Посеред ночі розтулився пуп'янок троянди. Розправив ніжні пур­пурові пелюстки. Народилася нова Квітка. Вона була ще не дуже кра­сива, пелюстки ще не зовсім випрямились, а одна була й зім'ята.

Квітка подивилася на зорі, що мерехтіли в небі, тихо здригну­лась і прошепотіла:

—Уже світає. Треба явитися сонцю в усій красі. На нас, на пур­пурові наші пелюстки, задивиться весь світ.

Пелюстки скинулися. Зім'ята пелюстка випрямилася. На пур­пурову тканину впала крапля роси, затремтіла і теж стала пурпу­ровою.

Квітка випросталася, пелюстки затремтіли, крапля здригнулась і заграла переливами пурпурового світла.

—Дивіться, — сказала Квітка пелюсткам, — навіть небо на сході стає пурпуровим. Це від нашої краси. Увесь світ буде пурпуровий.

Сказала це Квітка й завмерла в чеканні.

Але пурпурове небо блідло, ставало рожевим, а потім рожево-блакитним.

І Квітка троянди здивовано подивилася навколо. Аж тут бачить зелене дерево і на ньому — білу свічку.

—Хто ти? — спитала Квітка. — Я каштан. Каштанова Квітка.

—А чого ж ти не пурпурова? Чого ти біла, небо — блакитне, а дерево — зелене?

—Якби все в світі було однакове, то не було б і краси, — відпо­віла Каштанова Квітка.

Василь Сухомлинський

http://klasnaocinka.com.ua