Головна
загрузка...
загрузка...

вірші про осінь

Тут знаходять: вірші про осінь, дитячі вірші про осінь, осіння поезія, стихи про осень на украинском


Маленькі віршики про осінь

ОСІНЬ (Дмитро Павличко)

Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.

А над полем нитка
Дзвонить, як струна,
Зажурилась квітка – 
Чує сніг вона.


ОСІНЬ (В. Паронова)

У садочку клени
Всі були зелені.
Подивіться, що це з ними?
Клени стали золотими.


ОСІНЬ (Б. Чалий)

Облетіло літо
Листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі
Сонячно-зелена.


ОСТАННІЙ ЛИСТОЧОК (Анатолій Камінчук )

Листя падає
Додолу.
Засинає
Гай і поле.
На вербі
Один
Листочок.
До зими
Один
Деньочок!


ОСІНЬ

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!


ОСІНЬ (Б. Чалий)

Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.


КОРОЛЕВА ОСІНЬ (Н. Замрія)

Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.


ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА (Г. Шевчук)

Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.


ЛІСОВА КОЛИСКА (В. Скомаровський)

Стежка, озеро, стіжок –
Все у падолисті,
І в гніздечку для пташок
Задрімав сухий листок,
Наче у колисці.


ОСІНЬ (Анатолий Каменчук)

Чи насправді, а чи сон це,
Жовті верби, жовте сонце,
Жовті трави, жовті доли,
Жовте листя, жовте поле.
Це насправді, не здалося –
Жовте небо, жовта осінь.


ЖОВТЕНЬ (Анна Черинь)

В жовтні жовте сонце гріє
Так, що все навкруг жовтіє.
Жовті квіти і листочки,
Жовті дині й огірочки,
Що достигли на насіння,
Бо прийшла пора осіння.


ЛИСТОПАД (Анатолий Житкевич)

Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.

 

ОСІНЬ (Г. Бойко)
 Ясне сонце не гріє
Холодок повіва,
Затихає, жовтіє
На узліссі трава.
Осипаються клени,
Листя з дуба летить…
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.

Нарядилась осінь

Нарядилась осінь

В дороге намисто,

Золоте волосся

Розплела над містом.

 

Кольорові фарби

Вийняла з кишені

І малює осінь

Жовтім по зеленім.

 

Здогадатись можна

В парку по деревах:

Є червона фарба

В неї і рожева...

 

Ще й відтінків різних

Безліч осінь має,

А стрункі ялини

Боком обминає...

 

Їй не шкода фарби

Й часу ні хвилини —

Колються нікчемні

Сосни та ялини.

 

Ти скажи нам, сонечко,

Чом тепер не грієш,

А на жовтім листячку

Золотом яснієш?

 

Посміхнулось сонечко:

— Що на це сказати?!

Попросило літечко

Осінь привітати!


Краса - осінняя пора… Автор: Надежда

Прийшов вже місяць листопад:
Стоять берізки голі вряд.
В тумані річка потонула.
Природа вже давно заснула...

Хмарки усе кудись біжать,
Та літа вже їм не здогнать.
А вітер хлопець-пустунець
Літає просто навпростець

До очерета, що промок,
То зашумить серед гілок.
Все розтрощить, порозкидає..
То на пеньочку задрімає.

То дощ постукає в вікно.
Та дітки сплять уже давно.
У них вже ніженьки болять,
Так захотіли вони спать!


Хай сняться їм щасливі сни,
Й були, як квіти весняні!
Краса- осінняя пора!!!
Їй зАвжди рада дітвора!!!

Пізня осінь. Леонід Кльосов


Ой, гуляє Осінь, та виграва.
Пожовтіли листячка і трава.
Закотилось сонечко за хмарки,
Сиротіють яблуні і ярки.

Віє прохолодою навкруги,
Пришерхають скалками береги.
Заховались Зайчики під кущі, -
Хай дерева вмиються у дощі.

Зиму нам чистенькими зустрічать,
Щоб мороз і віхолу обвінчать,
До Зими-весіллячка саночки
Приготуйте загоді, діточки.

Осінній день... Ліна Костенко


Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь,о! - та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій!
І плаче коник серед трав - нема мелодій!

Еще статьи...