Головна

вірші про осінь

Тут знаходять: вірші про осінь, дитячі вірші про осінь, осіння поезія, стихи про осень на украинском


Осінь. Л. Новикова

Сіла осінь на порозі,

Довгі коси розплела,

Спілі яблука на возі

До бабусі привезла.

Вітром  двері відчинила: –

Дари з воза забирайте!

Павутинкою злетіла: –

Через рік мене чекайте!

Жовтень. А. Костецький

Стоять осики на узліссі,

тремтливі, голі та сумні,

бо на зволоженій землі

поволі тліє їхнє листя.

З туману скирта жовтобока

у небо нишком погляда,

і на чоло її сіда

сонлива хмара сіроока.

А в лісі в їжаків на спинах

під цокіт білочок рудих

останні запашні гриби

пливуть у шелесті осіннім.

Маленькі віршики про осінь

ОСІНЬ (Дмитро Павличко)

Небеса прозорі,
Мов глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.

А над полем нитка
Дзвонить, як струна,
Зажурилась квітка – 
Чує сніг вона.


ОСІНЬ (В. Паронова)

У садочку клени
Всі були зелені.
Подивіться, що це з ними?
Клени стали золотими.


ОСІНЬ (Б. Чалий)

Облетіло літо
Листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі
Сонячно-зелена.


ОСТАННІЙ ЛИСТОЧОК (Анатолій Камінчук )

Листя падає
Додолу.
Засинає
Гай і поле.
На вербі
Один
Листочок.
До зими
Один
Деньочок!


ОСІНЬ

Нині осінь нас чарує,
Неповторна, чарівна,
Різні барви нам дарує
І дивує нас вона.
Виглядає так казково
Восени і парк, і гай,
Розмаїттям кольоровим
Прикрашає осінь край!


ОСІНЬ (Б. Чалий)

Ніби притомилося сонечко привітне:
У траві пожовклій молочай не квітне.
Облетіло літо листячком із клена,
Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.
Журавлі курличуть: летимо у вирій.
Пропливає осінь на хмарині синій.


КОРОЛЕВА ОСІНЬ (Н. Замрія)

Королева Осінь
Всіх до столу просить.
Всіх без винятку частує
Й для Зими запас готує.


ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА (Г. Шевчук)

Лісом осінь походила —
Все навкруг позолотила.
Залишила лиш ялинку
Їжачкові на хатинку.


ЛІСОВА КОЛИСКА (В. Скомаровський)

Стежка, озеро, стіжок –
Все у падолисті,
І в гніздечку для пташок
Задрімав сухий листок,
Наче у колисці.


ОСІНЬ (Анатолий Каменчук)

Чи насправді, а чи сон це,
Жовті верби, жовте сонце,
Жовті трави, жовті доли,
Жовте листя, жовте поле.
Це насправді, не здалося –
Жовте небо, жовта осінь.


ЖОВТЕНЬ (Анна Черинь)

В жовтні жовте сонце гріє
Так, що все навкруг жовтіє.
Жовті квіти і листочки,
Жовті дині й огірочки,
Що достигли на насіння,
Бо прийшла пора осіння.


ЛИСТОПАД (Анатолий Житкевич)

Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.

 

ОСІНЬ (Г. Бойко)
 Ясне сонце не гріє
Холодок повіва,
Затихає, жовтіє
На узліссі трава.
Осипаються клени,
Листя з дуба летить…
Лиш ялинка зелена
Серед лісу стоїть.

Нарядилась осінь

Нарядилась осінь

В дороге намисто,

Золоте волосся

Розплела над містом.

 

Кольорові фарби

Вийняла з кишені

І малює осінь

Жовтім по зеленім.

 

Здогадатись можна

В парку по деревах:

Є червона фарба

В неї і рожева...

 

Ще й відтінків різних

Безліч осінь має,

А стрункі ялини

Боком обминає...

 

Їй не шкода фарби

Й часу ні хвилини —

Колються нікчемні

Сосни та ялини.

 

Ти скажи нам, сонечко,

Чом тепер не грієш,

А на жовтім листячку

Золотом яснієш?

 

Посміхнулось сонечко:

— Що на це сказати?!

Попросило літечко

Осінь привітати!


Краса - осінняя пора… Автор: Надежда

Прийшов вже місяць листопад:
Стоять берізки голі вряд.
В тумані річка потонула.
Природа вже давно заснула...

Хмарки усе кудись біжать,
Та літа вже їм не здогнать.
А вітер хлопець-пустунець
Літає просто навпростець

До очерета, що промок,
То зашумить серед гілок.
Все розтрощить, порозкидає..
То на пеньочку задрімає.

То дощ постукає в вікно.
Та дітки сплять уже давно.
У них вже ніженьки болять,
Так захотіли вони спать!


Хай сняться їм щасливі сни,
Й були, як квіти весняні!
Краса- осінняя пора!!!
Їй зАвжди рада дітвора!!!

Еще статьи...