Головна християнська етика Дитяча Біблія

Дитяча Біблія

 

Адам і Єва не послухали Бога

Адам і Єва щасливо жили у раю. Одного разу хитрий змій намовив Єву з’їсти плід із забороненого дерева.

Єва зірвала його й надкусила. Потім дала скуштувати Адамові. І враз обидва збагнули, що голі, й засоромились.

Коли Бог прийшов до раю, Адам та Єва сховались від Нього. Бог спитав Адама, чи не їв він із забороненого дерева.

Адам не перепросив Бога, а сказав, що це Єва дала йому з’їсти заборонений плід.

Бог запитав Єву: „Що це ти зробила?” Єва також не перепросила Бога, а вказала на змія, що намовив її.

Адам і Єва згрішили. Бог пошив їм одяг і прогнав з раю. А на воротах поставив ангела з вогняним мечем.

Каїн та Авель

Жили собі Адам та Єва і мали двох синів Каїна та Авеля.

Авель пас овечки в полі, молився Богові.

А Каїн працював у полі: сіяв пшеничку, вирощував плоди.

Авель подарував Богові овечку, а Каїн приніс плоди землі.

Авель приніс свій дарунок щиро, а Каїн хотів бути кращим від брата в Божих очах. Бог прийняв дар Авеля, а дар Каїна не прийняв.

Розгнівався Каїн і задумав убити брата свого Авеля. Підкрався і вдарив його палицею. Авель упав.

- Де брат твій Авель? – спитав Бог Каїна.

- Не знаю, - обманув Бога Каїн.

Бог з неба усе бачив. за те, що Каїн убив свого брата, Бог прогнав його з рідної землі.

Ноїв ковчег

Спочатку люди шанували Бога, але згодом перестали його слухати. І от на всій землі залишився тільки один чоловік, вірний Богові, - це був Ной.

І вирішив Бог послати на землю потоп.

А Ноєві сказав:

- Зроби собі великий ковчег )корабель) із дерева, і коли скажу тобі, увійдеш у нього разом зі своєю родиною і візьмеш усіх тварин та птахів по парі.

Ной закликав людей розкаятися, попереджав їх про потоп, який поше Бог. Але ніхто його не слухав. Тоді почав Ной будувати великий ковчег.

Збудувавши ковчег, він зробив так, як велів йому Бог: завів до ковчегу усіх тварин та птахів по парі. А потім і сам зайшов зі своєю родиною.

Почав падати дощ. Він лив рівно сорок днів і сорок ночей. Уся земля вкрилася водою.

Коли дощ закінчився, Ной випустив голуба, щоб довідатись, чи висохла земля. Перший раз птах приніс у дзьобі гілочку з листям, а на другий раз не повернувся. І Ной зрозумів, що земля висохла.

Тоді сказав Бог Ною:

- Вийди з ковчегу разом зі своєю родиною та звірами і щасливо живи на землі! А я посилаю веселку як обітницю, що більше ніколи не буде на землі потопу!

Вавилонська вежа

Минав час, і людей на землі ставало дедалі більше. Однак навіть після потопу вони не ставали кращими.

У ті часи люди спілкувались між собою одною мовою і розуміли одне одного. І ось вони вирішили збудувати велике місто, щоб не розсіятися по усій землі. А посеред міста поставили вежу. Ця вежа мала сягнути своїм вершечком самого неба і відкрити їм таємницю небесного царства.

Люди почали будівництво. Вони невтомно працювали, і з кожним днем вежа здіймалася вище і вище.

Дізнався Бог про задум людей, і не сподобалось йому те, що вони хочуть зробити. Подумав і вирішив змішати їхні мови, щоб вони перестали одне одного розуміти.

Бог так і зробив. Намагалися люди порозумітися між собою, але нічого в них не виходило. Припинилось будівництво, і вежа залишилася недобудованою.

Так виникли різні мови, які люди рознесли по усій землі. А те місто, яке вони почали будувати, було названо Вавилон, що означає „змішання”, бо там Господь змішав різні мови і розсіяв їх по всій землі.

Праведний Авраам

Жив собі добрий чоловік Авраам. Він любив Бога, тому Бог часто розмовляв з ним. Господь обіцяв Авраамові, що його нащадки стануть великим народом.

Була в Авраама дружина Сара. Бог подарував Аврааму багато добра: дім, отари, овечок та кіз. тільки дітей не було в Авраама і Сари.

Якось влітку прислав Бог до Авраама трьох ангелів. Авраам радо зустрів їх, запросив відпочити, нагодував їх у своєму домі.

Ангели принесли від Бога радісну новину. Вони сказали Аврааму, що незабаром в нього народиться син Ісаак. Авраам почувався дуже щасливим.

Сара стояла біля дверей і все чула, що говорили небесні гості її чоловікові. Вона розсміялась, бо не повірила, що Бог подарує їй сина.

Ангели попрощалися з Авраамом і обіцяли знову прийти.

Минув рік, і Сара народила сина Ісаака. Бог виконав свою обіцянку.

Авраам віддає сина Богові

Авраам дуже любив свого сина Ісаака. Бог захотів випробувати, чи любить Авраам і Його. Звелів Бог Авраамові віддати Йому сина Ісаака. Засмутився Авраам, але послухався Бога і почав лаштуватися до подорожі. Нарубав дров і поклав їх на ослика.

Авраам, Ісаак та ще двоє слуг йшли до високої гори аж три дні. А коли дійшли, ослик та слуги залишилися біля підніжжя гори, а Авраам з сином піднявся на гору.

На горі збудували вони з каміння жертовник Богові. Коли жертовник був готовий, Авраам поклав на нього сина Ісааака. Та раптом пролунав голос ангела:

- Нічого не роби хлопцеві!

Бог побачив любов і віру Авраама і повернув йому сина. Щасливі син та батько повернулись додому, де на них з нетерпінням чекала мати.

Ісаак та Ревекка

Ісаак виріс, і Авраам вирішив, що сину пора одружитися. Але він хотів, щоб невістка була родом з його рідної землі. Авраам був уже старим і не міг сам подорожувати. Тому послав свого слугу, щоб той знайшов дружину для Ісаака. Слуга не знав, де її шукати, і дуже боявся не виконати завдання свого господаря. Приїхавши на батьківщину Авраама, він став на коліна і почав молитися, щоб Господь допоміг йому упізнати цю дівчину:

- Боже, я стою біля криниці, до якої приходять дівчата брати воду. Зроби так, що коли я попрошу: „Дай мені напитися води з твого глека”, та дівчина, яку Ти вибрав для Ісаака, відповіла би: „пий, я і верблюдам твоїм дам пити”.

Поки слуга молився, до криниці підійшла одна красуня, що звалася Ревекка. Вона набрала води і пішла. Слуга наздогнав її і попросив пити. А вона відповіла: „Пий, я і верблюдам твоїм дам пити”. Слуга зрадів: він зрозумів, що саме вона має стати дружиною Ісаака. Він прийшов у будинок батька Ревекки і усе йому розповів. Батько спитав Ревекку, чи піде вона з цим чоловіком, і вона погодилась.

Одного вечора Ісаак вийшов у поле і побачив караван, який наближався. Він ніколи раніше не бачив Ревекки, а вона не бачила його, але вони відразу полюбили один одного і жили щасливо, тому що сам Бог цього захотів. Пам’ятай: усе відбувається у твоєму житті з волі Божої.

Яків та Ісав

Господь подарував Ісааку та Ревецці двох синів Ісав та Якова. Ісав був дуже непосидючим і став мисливцем. а яків був спокійним і домашнім. Ісаак більше любив сміливого та відважного Ісав, свого первістка, а Ревекка – тихого Якова.

І ось одного разу Ісаак, який став дуже погано бачити, покликав до себе Ісава і сказав:

- Я вже старий і не знаю, коли помру. Візьми свої стріли і вполюй дичини, зготуй мою улюблену страву і принеси мені, а я дам тобі своє батьківське благословення.

Ревекка чула слова Ісаака. Пішов Ісав на лови, а вона розповіла усе Якову. Сама зготувала їжу і послала Якова до Ісаака за батьківським благословенням. А щоб Ісаак не здогадався про підміну, обгорнула руки та шию Якова козячою шкірою, щоб він став подібний на мисливця Ісава.

Ісаак прийняв Якова за Ісава. Поїв і промовив:

- Нехай Бог дасть тобі землю родючу, пшениці й вина вдосталь! Нехай народи тобі служать, будь володарем над братами своїми. проклятий хай буде той, хто проклинає тебе, і благословенний той, хто благословляє!

Коли ж Ісав приніс батькові їжу, Ісаак вжахнувся:

- Я уже дав своє благословення, сину, поки тебе не було, прийшов твій брат і взяв твоє благословення, тепер ти служитимеш йому...

Отримавши батьківське благословення, Яків вірно служив Господу, і тому Бог нагородив його багатьма нащадками, які стали великим народом Ізраїлем.

Переказала Мар’яна Фляк